Поради батькам

 Поради батькам про виховання підлітка

Виховання підлітка – дуже складне завдання. У цьому віці діти, з одного боку, вже перестали бути залежними від вас малюками, а з іншого – ще не перетворились на дорослих молодих людей. Ця перехідна фаза приносить проблеми як батькам, так і самим підліткам. Проте за допомогою терпіння й корисних порад, викладених нижче, ви зможете успішно подолати цей період життя дитини й перетворити вашого підлітка на впевнену молоду людину.

Далі наводяться десять корисних порад, які допоможуть вам зміцнити й оздоровити ваші стосунки з підлітком.

Будьте не батьками, а друзями

Час балувати дитину минув! Будьте більше друзями, ніж батьками. На цьому етапі дуже важливо, щоб ваша дитина усвідомила, що ви любите її та дбаєте про неї. Замість того щоб виносити догани за помилки, продемонструйте підлітку, що ви розумієте ситуацію й завжди готові його підтримати. Це одна з найкращих порад про виховання підлітків, яку вам варто прийняти.

Поважайте особистий простір підлітка

Секрети складають більшу частину життя підлітка. Як батькам вам необхідно знати всі таємниці життя вашої дитини, але іноді їй необхідно надавати особистий простір та уникати втручання в її світ. Нехай ваша дитина приходить до вас тоді, коли вона дійсно потребує цього.

Підготуйте себе до особливостей підліткового періоду

Підліток – це вже не дитина, тому треба певною мірою готувати себе до його виховання. Читайте книги або пригадуйте свої підліткові роки й те, як ви справлялися зі змінами у вашому житті. Чим більше ви дізнаєтесь, вивчите й проявите емпатії, тим краще зможете зрозуміти вашого підлітка та його проблеми.

Дисциплінуйте, а не карайте

Коли ви намагаєтесь установити певні стандарти поведінки підлітка, не будьте нав'язливими. Обговоріть з дитиною дисциплінарні моменти й візьміть до уваги її думку. Поясніть, чому необхідно встановити правила дисципліни та яку користь вони принесуть їй. Дуже важливо дати підлітку можливість висловити свою точку зору перед установленням будь-яких дисциплінарних правил.

Прищеплюйте почуття відповідальності

У деяких культурах підліток уважається вже дорослим. Це сприятливий час, щоби зміцнити його почуття відповідальності. Спробуйте покласти на нього більше домашніх обов'язків, а також надайте йому можливість самому справлятися з ними. Це повинно вселити в підлітка почуття відповідальності та впевненості в собі.

Знайдіть час для систематичного довірливого спілкування з підлітком

Підлітки, як відомо, народ украй нетовариський, тому батьки просто зобов'язані забезпечити систематичне спілкування з дитиною. Незалежно від напруженого робочого графіка й ділового способу життя, батьки повинні знаходити час вільно спілкуватися зі своїми дітьми і співпереживати їхні життєві перипетії. Це може бути будь-який час: під час сніданку, удень або в кінці дня за вечерею.

Дійте превентивно, з урахуванням прогнозу розвитку подій

Шукайте відповідний час, щоби порозмовляти з вашою дитиною про важливі для неї запитання, які вона часто не у змозі поставити, або просто соромиться зробити це. Це може бути тактовна розмова про музичні переваги або серйозне обговорення таких тем, як період статевого дозрівання чи інтимне життя. Намагайтеся чітко відповідати на запитання підлітка, не намагайтесь ухилитись або давати завуальовані відповіді.

Будьте свідомими й обережними

Необхідно надати підлітку особистий простір, але в той же час важливо взяти за правило дізнаватись (непомітно дізнаватися) про ті місця, які він відвідує, і про його компанію. Це не означає, що ви повинні шпигувати за своїм підлітком і підслуховувати його розмови. Ви повинні бути відкритим до спілкування, щоб дитина не боялася звертатись до вас.

Будьте милосердними і співчутливими

Перед тим як суворо відчитати підлітка, постарайтесь поставити себе на його місце. Будьте розсудливими, дотримуйтеся правил і дисципліни. Важливо бути привітним, терплячим і здатним зрозуміти. Намагаючись дисциплінувати підлітка, ніколи не застосовуйте силу й не завдавайте фізичної шкоди його здоров'ю. Дослідження довели, що озлоблені та скривджені підлітки зазвичай виростають неповноцінними й навіть жорстокими дорослими.

Будьте гідні наслідування

Навіть у підлітковому віці діти наслідують батьків просто тому, що батьки – це єдина константа в їхньому мінливому світі. Якщо існує невідповідність між тим, що ви кажете, й тим, що ви робите, підліток легко визначить фальш. Тому завжди намагайтесь бути прикладом для наслідування – тим, кого підліток з радістю копіює.

Виховання підлітка вимагає більше турботи, ніж будь-який інший період виховання. Хто завгодно може надати підлітку їжу й дах, але тільки турботливі батьки, які розуміють і підтримують, здатні вказати йому правильний шлях. Тому будьте максимально обережними та дбайливими при вихованні підлітка, дуже скоро він стане дорослим, і у вас почнуться кращі часи!

Соціальні зміни в пубертатному віці дитини

Пубертатний період – це вік, коли у фізичній та емоційній сферах дитини відбуваються суттєві зміни. Це перехідний період між дитинством і дорослим життям, коли ваш син або донька намагаються поводитись як дорослі, але все ще зберігають у собі дитячі риси.

Пубертатний період – складний час, тому дитина схильна проявляти несподівану й часто ірраціональну поведінку. Батьки намагаються зрозуміти, що вона відчуває, допомогти їй. Це легше зробити, знаючи, які зміни з нею відбуваються. Ми розглянемо основні зміни в соціальному житті, які чекають на кожну дитину в цьому віці.

Зміна № 1. Пошук власного «Я»

Пубертатний період може бентежити дитину, оскільки її почуття за своєю інтенсивністю можна порівняти з тим, що вона відчувала раніше. Також вона ще не може повністю зрозуміти світ дорослих і визначити для себе, ким вона є, – дорослим чи ще дитиною.

Вона намагається зрозуміти, наскільки добре вписується в оточення та якої поведінки від неї очікують інші. Якщо в цей час ставитися до неї саме як до дитини, це може образити й викликати величезне обурення. Якщо ж ставитися до неї, як до дорослої й вимагати зважених дій, це стане для неї непосильною ношею.

У постійних пошуках власного «Я» дитина робить спробу брати на себе відповідальність. Іноді це їй вдається, іноді – ні, але це одна з головних змін у її соціальному житті.

·         Що робити батькам. Ставтеся до дитини, як до людини, в якій уживаються і дитина, і дорослий. Приділяйте їй стільки ж любові й уваги, як і раніше, але також надавайте більше самостійності та відповідальності.

Зміна № 2. Проблеми з самооцінкою

У пубертатному віці в дитини з'являється багато нових друзів і знайомих. У результаті вона зіштовхується з великою різноманітністю характерів і особистостей, часто порівнює їх із собою.

Оскільки на неї покладається багато відповідальності, з нею відбуваються великі зміни, дитина часто розгублена. Вона не знає, чи може вона приймати зважені рішення, які недоліки її характеру.

У пубертатному віці важливо розвинути позитивні якості й завоювати авторитет у взаєминах з однолітками. Конфлікти з оточенням і зміни в тілі часто змушують її сумніватися в собі та знижують самооцінку.

·         Що робити батькам. Переконайтеся, що ви завжди підтримуєте дитину в її діях. Не тільки словами, а й діями показуйте, що ви вірите в неї, готові допомогти. Дайте зрозуміти дитині, що, незважаючи на всі зміни, ви завжди будете її любити й довіряти.

Зміна № 3. Ризик небезпечної поведінки

Змінюючись, дитина стає схильною до конфліктів. Вона намагається заперечувати встановлені раніше правила й домовленості, щоб затвердити свою незалежність. Їй необхідно постійно доводити світові, що вона вже доросла, але це негативно впливає на дитину в пубертатному віці.

У цей час вона прагне нових відчуттів й нового досвіду. Тому наявний ризик того, що вона потрапить у погану компанію. Вона може почати палити, пробувати алкоголь або наркотики, вступати в статеві стосунки.

Навіть попри те, що раніше ви пояснювали, що таке добре, що таке погано, висока ймовірність поганого впливу однолітків. Будьте особливо уважні до дитини та стежте за тим, щоб подібного впливу не було.

·         Що робити батькам. Не сваріть дитину в присутності однолітків. Це тільки посилить її опір і змусить ще більше порушувати правила. Якщо вам не подобається поведінка дитини або її товариство, поговоріть про це в спокійній манері, без моралей. Якщо ви підозрюєте, що дитина знаходиться в небезпеці або схильна до залежності, зверніться до фахівця.

Зміна № 4. Депресія й думки про суїцид

У пубертатному віці дитина може відчувати різні емоції, депресію. Більшість дітей, відчуваючи любов і підтримку батьків, можуть самостійно впоратися з депресією, але деяким потрібна допомога психолога.

Діти в цьому віці часто відчувають смуток. Вони не усвідомлюють свої негативні емоції, не розуміють, як з ними впоратися. Пубертатний вік пов'язаний не тільки з розвитком і змінами дитини, це також важливий етап у її навчанні, і пов'язаний з ним стрес може призводити до депресії.

Дитина в перехідний період відчуває необхідність діяти правильно, бути кращою, ніж інші. Це викликає в неї стрес і тривогу. У її житті багато речей відбуваються вперше: зустрічі з новими людьми, стосунки з протилежною статтю, спроби виглядати краще в очах друзів, ровесників, поводитися як дорослий – все це викликає стрес у пубертатному віці.

Батькам важливо розпізнавати ознаки депресії та тривожності в дитини. Крім того, слід бути особливо уважними до думок про самогубство. Звертайте увагу на такі симптоми, як смуток і пригніченість протягом тривалого часу без видимої причини, відчуття непотрібності й низьку самооцінку, втрату інтересу до занять, які подобалися їй раніше.

Дитина може уникати друзів і близьких, припинити спілкуватися з однолітками, проводити час на самоті. Можливо, вона буде пропускати уроки в школі й мати проблеми з успішністю. У неї можуть виникнути проблеми з концентрацією уваги й пам'яттю. Усе це - соціальні проблеми, пов'язані з пубертатним періодом.

·         Що робити батькам. Якщо ви помітили в дитини будь-який із перерахованих вище симптомів, поговоріть з нею, з'ясуйте, що вона відчуває. Покажіть їй, що її почуття важливі для вас і що ви приймаєте їх без осуду. Розкажіть їй про те, що в її віці відчували схожі почуття. Поділіться тим, як ви з ними справлялися. Якщо довірливих розмов недостатньо, зверніться до фахівця. Депресія й думки про суїцид – особливо небезпечні симптоми, на які потрібно вчасно звернути увагу.

У пубертатний період з дитиною відбувається багато змін. Тому не дивуйтеся, що її соціальне життя істотно змінюється. Будьте завжди відкриті для дитини, проявляйте до неї любов і підтримку.

Підліток поводиться зухвало: як виправити ситуацію?

Є багато способів, за допомогою яких дитина висловлює неповагу до дорослих: сварки, зухвалість, ігнорування прохань, сарказм та інші. Якщо ви зіштовхуєтеся з такою поведінкою своєї дитини, ви не одні: це велика проблема для батьків у всьому світі.

Правда полягає в тому, що таким чином діти (особливо підлітки) намагаються вирішити свої проблеми. Зіштовхуючись із правилами й обмеженнями, діти відчувають безсилля, і за допомогою зневажливого поводження вони намагаються знову отримати контроль над ситуацією. Якщо їм вдається спровокувати суперечку з вами, вони опиняються у виграшному становищі, адже тепер ви сперечаєтеся про їх повагу до вас, а не про необхідність дотримуватися розпорядку або робити уроки.

Причини такої поведінки полягають у тому, що дитина росте й більше не вважає себе маленькою. Підлітки схильні прагнути свободи, й зневажлива поведінка – один із способів виразити це. Так, важливо дозволяти підлітку виражати своє прагнення до незалежності, але при цьому потрібно вказувати йому на те, що його поведінка зухвала, вона принижує й завдає болю іншій людині.

Хоча зневажлива поведінка й цілком логічна в підлітковому віці, не варто дивитися на неї крізь пальці, тому що від цього вона тільки посилюється.

Що викликає зневажливу поведінку в підлітка

Розглянемо п'ять найбільш імовірних причин зневажливої поведінки підлітка та спробуємо знайти способи її уникнути.

Причина № 1. Ви приймаєте слова підлітка на свій рахунок

Часто підліток висловлює свою фрустрацію за допомогою насмішок або сарказму в бік батьків. І така поведінка завдає болю. Підлітки шукають слабкі місця, щоб втягнути вас у суперечку, змусити захищати себе та встановлені вами правила. Якщо приймати все це на свій рахунок, вам буде важко справлятися з такою поведінкою. Демонструючи гостру реакцію на репліки підлітка, ви провокуєте його продовжувати чинити так само. Це дратує, але батькам не потрібно відразу ж намагатися виправляти подібну поведінку.

Якщо підліток відкрито не порушує встановлених правил, можна просто ігнорувати дрібні прояви неповажної поведінки. У випадку, коли підліток, виходячи з кімнати, невдоволено бурмоче щось собі під ніс – це нормально. Але коли дитина відкрито проявляє неповагу до інших людей або демонструє неприйнятну поведінку, варто втрутитися.

Як діяти в такому випадку? Визначте для себе, з якою поведінкою підлітка ви готові змиритися, а на яку потрібно звертати увагу. Пам'ятайте, що зневажливою поведінкою дитина не ставить мету вас образити. Для підлітка це просто спосіб упоратися з фрустрацією. Постарайтеся поставитися до поведінки дитини з максимальною об'єктивністю. Це не означає, що вам не можна дратуватися. Постарайтеся впоратися зі своїми емоціями, перш ніж реагувати на поведінку підлітка. Акцентуйте всю увагу на темі розмови.

Причина № 2. Лихослів'я на адресу інших людей

Іноді життя повне стресів: начальник на роботі вимагає неможливого, сусіди шумлять за стіною, родичі дратують своїми претензіями. Для вас це слушна нагода показати своїм дітям приклад того, як можна впоратися зі своїм роздратуванням або обуренням. Діти багато чого вчаться на нашому прикладі. Якщо ми лихословимо або погано відгукуємося про інших людей, не варто дивуватися тоді, коли наші діти почнуть чинити так само.

Як діяти в такому випадку? Батькам варто показувати позитивний приклад своїм дітям. Вони спостерігають за вами, навіть якщо удають, що їм все одно. Якщо ви хочете прищепити дитині шанобливу поведінку, поважайте інших людей і навчіть цьому свою дитину.

Причина № 3. Погляд на ситуацію очима дитини

Як можна дивитися на ситуацію очима дитини, коли йдеться про неповажну поведінку? Припустимо, підліток скаржиться на те, що йому в школі задають багато завдань, обзиває вчителя й відгукується про нього нешанобливо. Ви навіть можете погодитися з тим, що вчитель дійсно задає багато завдань. Стаючи на сторону дитини, ви часто помічаєте, що й самі роздратовані вчителем. Ви погоджуєтеся з тим, що завдань дійсно занадто багато і вчитель не має рації. Тим самим ви даєте зрозуміти, що не завжди шанобливо ставитеся до того, хто не має рації. Підліток починає думати, що коли ви вважаєте, що хтось помиляється, то можна виявити грубість.

Як діяти в такому випадку? Насправді ні ви, ні ваша дитина не зобов'язані погоджуватися з кимось, просто щоб не здатися неповажним.

У будь-якому випадку потрібно знайти прийнятний спосіб заявити про свою незгоду. Стаючи дорослішими, підліток зустрічає все більше й більше людей, з якими він не згоден. Тому йому потрібно навчитися виражати свою незгоду в спокійній манері.

Причина № 4. Акцентування уваги на поганій поведінці підлітка

Батьки підлітків схильні думати: «Моя дитина дуже часто проявляє неповагу до людей. Потрібно її весь час контролювати, щоб вона виправилася». У зв'язку з цим батьки постійно зупиняють дитину й роблять їй зауваження. Іноді підліток намагається поводитися добре, але в нього нічого не виходить. Постійні зауваження викликають у нього обурення. Якщо підлітку постійно вказувати на його недоліки, він може зробити висновок, що він просто не здатний на хорошу поведінку. Постійна увага батьків до недоліків тільки погіршує ситуацію.

Як діяти в такому випадку? Діти добре реагують на похвалу. Похвала дає дитині не тільки позитивні емоції, а й важливий зворотний зв'язок: вона розуміє, що батьки схвалюють її поведінку. Коли ви помічаєте хороші вчинки дитини, говоріть їй про це: «Добре, що ти пішов у кімнату, а не став сваритися з сестрою. Я знаю, як ти намагаєшся контролювати свої емоції. Я ціную це».

Причина № 5. Прагнення поваги

«Я твоя мати, і ти повинен ставитися до мене з повагою!» Знайома фраза? Багато батьків стурбовані тим, що діти їх зовсім не поважають. Але повага до батьків не виникає в дітей автоматично. Більш того, підлітки зазвичай думають, що вони розумніші за батьків – це типове юнацьке помилкове судження. Тому неможливо змусити дітей поважати вас. Повага – це почуття, і не можна змусити людину відчувати що-небудь. Але як же домогтися від дитини гарної поведінки, якщо в неї немає навіть поваги до вас? Для цього потрібно акцентувати увагу на поведінці, а не на почуттях дитини, навіть якщо ці почуття стосуються вас.

Як діяти в такому випадку? Ви не можете вимагати, щоб дитина відчувала повагу, але ви можете вимагати від неї шанобливої поведінки. Коли підліток погано поводиться, скажіть йому: «Тобі може не подобатися правило, але його потрібно виконувати», «Ти можеш відчувати роздратування, але обзивати мене не можна». Акцентуйте увагу на поведінці, а не на почуттях.

Не турбуйтеся, якщо ви не можете впоратися з неповажною поведінкою дитини. Визнання того, що ви вибрали неправильний метод – перший крок до вирішення проблеми. Це займе багато часу й енергії, але в результаті ви зможете навчити дитину поводитися чемно, з повагою.